Арина Дорих – Коли проб’є останній час Коли проб’є останній час, Покине землю кожен з нас, В останню путь вестимуть кроки До власної душі Голгофи… З каплиці, з вівтаря прощання До Бога й вічного кохання. Коли проб’є останній час, То кожен свій іконостас Не буде у церквах шукати, А суду Господа чекати. Дзвони заплачуть сумно […]
Арина Дорих – Віфлеємська зірка Різдвяне вертепне дійство Дійові особи: Ірод – цар Юдейський, 1 слуга, 2 слуга, 1 пастух, літній чоловік, 2 пастух, юнак, 3 пастух, чоловік середнього віку, Три мудреці – астрологи. Марія – мати Ісуса, Йосип – її чоловік. Янгол Ява – 1 Царські палати. У розкішному троні сидить Ірод. Біля нього […]
Арина Дорих – Спустилась ніч шляхетно на звори Спустилась ніч шляхетно на звори. Торкнулась площ міських очима неба. Мені хвилину щастя повтори, А іншого нічого більш не треба. Довкола сни на капищах планет. В орбіту шалу палко треться кожний. Простує час потоками впред, Він віру в тебе вкрасти неспроможний. З вирію десь пітьма навпростець Крізь […]
Арина Дорих – Злам епох Летять у безвість дні, роки, віки. Землі фарбує сірий попіл скроні. Ми прабатьків примножуєм гріхи. Їх всесвіту не помістить у лоні. Ковтає ніч нову добу щораз І змішує культуру, лад чи устрій, Та тільки не сердцець іконостас…. Ми прагнем вдосконалених індустрій І вперто тягнем руки догори, Помандрувати щоб Чумацьким Шляхом, […]
Арина Дорих – Зимова ніч І знов біляві, молоді Вітри несуть мені сніжинки, Хоча у січня в бороді Уже всивіли волосики. Мовчать під кригою річки – Злих холодів злякались, мабуть. У небі зорі, як свічки, Які й собі снігами всядуть. Зимова ніч. Дрімає ліс, Немов дитя, невинно й чисто. Та буде вранці у беріз Таки […]
Арина Дорих – На цвинтарі Тут сплять спокійним вічним сном Колись такі, як ми, живії, Що мали у майбутнє мрії, Укриті савану рядном. Між нами лиш світів каркас… А так… Ми майже зовсім поруч… Нас розділя лиш смерті обруч… Бо не було б без них і нас… Тут осінь жовті вітражі Кладе, мов ковдру, на […]
Арина Дорих – Прийми мене… Прийми мене до храму серця свого. Сьогодні я твоя вся до останку. Не видадуть зірки, повір, нічого… Земля і небо наші аж до ранку! У забутті зіллємося із гаєм, Бо ж витоки людини із природи… Чуття, як вуголь, світ хай обпікає, А ніч не жде ніколи нагороди… Сни відлетять… Залишать […]
Арина Дорих – Новорічне За гори уже надвечір’я Жене чорнобровая ніч. Мов білого голуба пір’я, Спадають сніжинки до пліч. Виводить на флейті казковій Щось ніжне-преніжне мороз. В цій темряві дивно-чудовій Душа захмеліє ось-ось. Молюся зі свічкою Богу, Щоб кожен пробачив Він гріх, До вже до старого порогу Підходить новесенький рік. Несе на плечах він торбину […]
Арина Дорих – Клоун Колись він мандрував містами, Як візитківка шапіто, Арену наряджав дивами… Тепер – в подертому пальто… Ще вчора не змовкали оди, Приймав овації та сміх. Троянд, ірису хороводи Йому стелилися до ніг. Батьки обожнювали й діти За мудрий дотеп, щастя мить… Тополі навіть пишні віти До нього прагнули схилить. Та […]
Арина Дорих – Вогонь душі Стряхає ніч зоринки, наче сливи, У діадему гір із небокраю. Мій біль стає нестерпно-неможливим… А я тебе іще сильніш кохаю… У лісі десь давно блукає казка Зі сном попід рапсодії бузкові… Чуття ці – перемога чи поразка… У власнім серці міражі любові… Стежки згорнула темрява примхливо, […]
