Коли ти зі мною 3D, у техніці розчинення, 2 в 1 Вдалині мережкою туман, Ро’си, мов причастя для природи… Поруч, любий, будь, мов талісман, Не підпустим смуток, перешкоди. Коли ти зі мною, всюди рай, Кровотоком – радість у судинах… Пий мене, я – твій духмяний чай! Тінь, відлуння… ще й ребра частина. Це життя належить […]
Не покинь, Месіє… 3D, у техніці розчинення, 2 в 1 Небо, ткане вітром, млою перехрещене… Снами ліс лоскоче… дивне почуття…. Будь для мене світлом, серденько збезчещене Просто серед ночі. Світ, як небуття. Зорі чистять німби крилами прозорими, В грудях болю згусток, вбито в душу цвях… Я без Тебе, ніби між смертельно хворими, Квітка без пелюсток… […]
Літній ранок 3D, у техніці розчинення, 2 в 1 У пісні пташки вітру крик і сум, Душі уламок, вкраплений у небо. Стебло ромашки літа живить струм, Гойдає ранок сьомий вимір степу. Дрижить на віях червня аромат, Росинок гомін в виструнчених травах. Фарбую в мріях сонця циферблат, Дня кожен промінь, мов гаряча кава. Гортає річка обрію […]
Ніч 3D, у техніці розчинення, 2 в 1 Приходиш тихо… Плоть ілюзорна… Одежа чорна лякає лихом… Єство – як вихор, душа потворна, Мов смерті жорна… нестримно дика. П’янка блуднице, говориш басом, Живеш екстазом… Антична жрице, Сон у зіницях… із млою разом… Ти – поза часом… Ти – таємниця… Несеш вітрила, пульсують зорі… Вони прозорі… В […]
Ніч в Карпатах Небо підпирають сосни в лісі, Білих крилець хочеться мелісі, Суєти, печалі тут немає, Від краси аж серце завмирає. Тішать зір садиби старовинні, Люди щирі, добрі та гостинні. А як ніч приходить у Карпати, Срібний місяць можна осідлати. Серед гір душа, як птаха, вільна, Лине вітру музика повільна, Тут справляють мрії новосілля І […]
Не зречусь від тебе я ніколи У душі – нащадкам заповіт Берегти святі скрижалі волі, Ти для мене – наче цілий світ, Не зречусь від тебе я ніколи. Україно, гордість і краса! Чорне море, срібний шпиль Говерли, Предків дух і кров таїть сльоза, Крізь віки блищать коштовні перли. Рідний край – колиска і сім’я, А […]
Молитва за Україну Срібна роса коронує ранок, Сонце цілує доріг серпанок, Вітер вростає в степи безкраї, Боже, тебе ми усі благаєм: Дай Україні щастя-долі, Радості, статку всім доволі, Щоб зберегли ми квітку волі, Допоможи, Господи, нам. В злагоді щоб та у мирі жили, Правді одній святій служили, Мов колоски набрались сили, Щоб заповіт Твій став […]
Мелодія пшеничного стебла Мелодія пшеничного стебла Несеться консонансом десь далеко І кожен колосок вдихає спеку Через мiжряддя власного тепла. Здається, завмирає дивосвіт, Дощам зернини підстваляють щоки, Земля дає енергію та соки, Проміння сонця – пише заповіт. Первинні звуки вітру із ребра, Куйовдять русі коси мимоволі, А обрій грає на шарманці поля Мелодію пшеничного стебла. 8.07.2011 […]
Спека. Роздуми (можна читати як один, або як два окремі вірші) Розносить вітер спеку, мов оратор.______Невже змістився в інший бік екватор? Будівлі схожі на безмовні скелі.__________Самотньо в сквері, наче у пустелі. Життєва епопея. Сонце – автор,________Фонтан, як одинокий гладіатор, Червоним фарбам тісно на пастелі.______Думки якісь шорсткі і… невеселі… Знов Геґеля цитує підсвідомість._________Попереду дорога… невідомість… […]
Літо Пече долоні жар… окріп небесний, Червона шкіра вишні… Час засмаги… Штормить на Сонці. Може хід там хресний? На саксофоні літа гімн… розваги… Гра аж тринадцять тижнів… довжелезних… Трьох незнайомців. Скласти б мапу спраги… Відкрита срібна клітка блискавиці. Жде простір птаха, вітра очі сизі. У вазі в’яне квітка без водиці. Спить Андромаха… аж […]
