Блог Тони Шумак

08 Фев 2011

Лечу бессонницу

Лечу бессонницу прикосновеньем к эрогенным зонам неба,

Морщины туч на ощупь шелушистые, как руки ветра…

Не верь, что звёзды стали бутафорией и просто ширпотребом,

Болеют от нехватки доброты лишь во вселенских недрах…

Ночь одиночеством в глаза впивается, как в порванные джинсы…

Во мраке все пути – немые лабиринты с тупиками,

А лунный свет шлифует языком наш древний мир, как будто линзы…

Наполнена душа тревогой, болью, грустью, сквозняками…

И нет границ, и воздух, словно мятный чай на вкус… но охлаждённый…

И фонари, как родинки эфирной кожицы планеты…

Когда уже рассвет? Его желанный робкий луч новорождённый?

Лечу бессонницу… рисуя прямо в сердце грёз портреты…


8.02.2011

© Copyright Марина Дорих 2011

Отзывы (6)

08 Фев 2011

Эмигранты

Мы на планете только эмигранты

В сужденьях вольнодумны, как Гораций…

Из книжек соскребаем догмы Канта,

Свои вставляя схемы мотиваций …

Вся наша мудрость, как теней театры…

С ножом и вилкой роем яму ближним,

Исходит клевета из уст, как мантры…

И свет добра становится уж лишним…

Мы падаем в пучину небосвода

Без крыльев… в состоянии аффекта,

Ведь нам дана от Господа свобода,

И жаждет плоть услады и эффектов.

Глаза листают быстро горизонты,

А на страницах жизни силуэты…

Наш скуден мир… как полосатый зонтик…

В часах песочных сыплются монеты…

Стремимся управлять волной, прибоем,

Решать природы сотни тайн, загадок,

И только забываем основное:

Пред Богом все равны… а путь наш краток…


8.02.2011

© Copyright Марина Дорих 2011

Отзывы (2)

08 Фев 2011

Супружеский долг и Библия

Однажды поздно вечером Сэнди попросила меня почитать ей Библию.

— Конечно, дорогая, — ответил я, — с удовольствием.

Она была несколько удивлена моим рвением, но, эй, не мне ли дано поручение быть духовным лидером в семье? И я хотел со всей серьезностью исполнить эту свою роль.
(далее…)

Отзывы (1)

08 Фев 2011

Подлинный секрет жизни и долголетия

Официальная наука и передовая наука сходятся во мнении, что на базовом уровне жизнь порождается движениями молекул внутри биохимического механизма тела. Поэтому, чтобы открыть подлинный секрет жизни, лежащий за пределами простой механики, мы вначале должны исследовать свои клетки как механические структуры.
(далее…)

Отзывы (0)

08 Фев 2011

Дерев’яна церква

Перлина переплетення культур,
Санскрит зв’язків із давніми віками –
Старенька церква, згадки древній мур,
Стоїть одна між дужими дубами.

Як дзеркало утрачених надбань,
Нетлінний скарб готичної будови.
Пошарпано давно вівтар бажань,
Але фасад суворий та чудовий.

Космічної енергії єство
На шпиль стрункий спадає з небосхилу,
Із лісом архаїчне десь рідство
Черпає поміж арок дивну силу.

Осердя наддуховного життя,
Маківка п’є з криниці часу воду
І чути башт іще серцебиття –
Це ж спадщина минувшини народу.

Весь розписом покрито інтер’єр
І золотий вінець іконостасу,
А вітер заглядає, мов кур’єр,
Під еталону величі пампасу.

Різьбою причепурено портал
І блиск дзвінниць нагадує комету.
Лиш невідомо, хто звів храм-корал,
Бо ймення майстра кануло у Лету.

© Copyright Арина Дорих 2011

Отзывы (0)

08 Фев 2011

Проліски

Плачуть сині ранки
Холодом ще рясно,
Та весни серпанки
Лащаться завчасно.

Гнуться вербам віти
Від снігів фіксажу,
А вже перші квіти
З неба тягнуть пряжу.

Відкривають вічки
Дивні до безтями,
Будять темні нічки
Теплими вустами.

Сонце підкликають
До долонь тендітних,
Подих водограю
В їхніх душах світлих.

© Copyright Арина Дорих 2011

Отзывы (0)

08 Фев 2011

Жебраки

Слабкі, сліпі, недужі та кульгаві,
Немов опалі на асфальт лиски.
Ступають по життєвій переправі
Под різки вітру тихо жебраки.

Зумучені, зачесані недбало…
Куди ж затяг їх долі сизий вир?
Розфарбував обличчя бруд недбало,
Долоні виссав мук усіх пустир.

Чекають, хто подасть їм копійчину,
А люди, мов сновиди… всі спішать.
Не помічають сіру сорочину,
До речі, під якою теж душа.

І ллються слів, пісень благальних плеса,
Заучених прислів’ями давно.
Хай навіть театральна все це меса,
Та щастя вже допите в ній вино.

А що говорять заскленілі очі!
Мабуть, мовчать, ховаючи десь біль.
І вирізають тіні, наче зодчі,
На грудях шрами… Плаче заметіль…

І байдуже усім, чи це людина,
Чи тільки скринька просто для грошей.
Та вічність для усіх для нас єдина,
Де вже ніщо – життя хмільний трофей.

© Copyright Арина Дорих 2011

Отзывы (0)

08 Фев 2011

Ми не обираєм долю

Прожитих днів листки опалі
У жмутках Всесвіту лиш мить,
А ми ідем хрестами далі,
Хоч серце від цв’яхів болить.

Живем у власному Едемі
І пекло творим власноруч.
З чужої крові в діадемі
Чужих дістатись мрієм круч.

Шукаємо щасливу карту
В колоді кожної душі.
Привласнить хочем для азарту
Надбання вікові чужі.

Та в вічності не вкрасти волю!
У вирій літ зринає час…
І ми не обираєм долю.
А доля обирає нас…

© Copyright Арина Дорих 2011

Отзывы (0)

08 Фев 2011

Сніг

Білий сніг вербі на голе тіло
Крихти неба рясно накидав,
Щоб заснуло серце, не боліло,
Бо намисто вітер позривав.

Білий сніг в долоні взяв морози,
Потоптавши обрій без жалю,
Поснував річок блакитні сльози
Павутинням свого кришталю.

Білий сніг накрив крилом сузір’ям
Горам плечі, очі, капелюх,
Заглянув під купол надвечір’я,
Де роїться снів легеньких пух.

© Copyright Арина Дорих 2011

Отзывы (0)

08 Фев 2011

Ні, я не Мавка

Ні, я не Мавка, що живе у лісі,
Хоч серце часто мчить до німбу гір,
Де грає вітер свій романс мелісі,
Де сплять дерева в діадемах зір.

Ні, я не Мавка, що зелені коси
Полоще діамантами Карпат,
Я просто викладаю срібні роси
В мозаїку з сльозами тихо в ряд.

Ні, я не Мавка, що від мук зотліла,
Та відродилась низкою пісень,
Лиш покохать так само я зуміла,
А мій Лукаш вбива мене щодень…

© Copyright Арина Дорих 2011

Отзывы (0)