Арина Дорих – Життя коротке… Коли чуття сильніші за слова І повниться душа жаги гаптунку, Рапсодія змовкає громова, Життя коротке навіть для цілунку. Коли любов сплітає два серця У срібну нитку спільного бажання, Радіє навіть Всесвіт без кінця, Лише життя коротке для кохання. Коли в очах горить кохання шал, Відчуть на […]
Арина Дорих – Молитва Ти пробач ворогів моїх, Боже, І мене вибачай, я молюсь. Я простити провини їм можу, Та забуть не виходить чомусь. Я молюсь Тобі, Боже Всевишній (Охрестить хоче відчай мене), Дай добру чистий вИток колишній І хай сум, наче ніч, промине. Я благаю, мій Боже, дай сили, Голос правди дай […]
Арина Дорих – На лодії душі На лодії душі лиш вітер дикий, Зима-вакханка коронує ліс, Мороз малює крильми геральдики, Поскрипує тривога, наче віз. На лодії душі латаття неба, Пелюсточки – сузір’ям з-під повік. Струмок заснуть не хоче, але треба, Бо кришить скло вже крига попід бік. На лодії душі холодний іній І білий […]
Арина Дорих – Чорна ніч над Хустом Пролог Народе мій, моя надіє! Промінчику святий життя! Твоя криниця не міліє, Складає подвиги буття. Трипільська, скіфська Україно! Що випало тобі знести І скільки лих в душі таїла, Крізь вирви зводячи мости… Мій Хусте, вквітчаний стобарвно, Карпато-Українська Січ! Знай, що боровся ти не марно У ту […]
Арина Дорих – Стихія Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та водні джерела, – і сталася кров. І почув я Ангола вод, який говорив:”Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!.. Об’явлення св. Івана Богослова 16.4-5. І -Біжіть! Рятуйте господарство! -Кривавий паводок гряде! -За […]
Арина Дорих — Пожежа 1. День воскресав. Упала ночі маска. Протерли очі знов вітрини площ. Верлібрами складалась дивна казка, Яку писав асфальтом тихо дощ. Блукала я провулочком похмурим, Розбитих хмар ловила маячню, Враз наштовхнулась на старечі мури. Здалося, замок на руках вогню… Легенда почала враз оживати. Пергамент часу все ж не стер її. […]
Арина Дорих – Думка-Ярославна і зигзиця… Думка-Ярославна і зигзиця Тягнеться у сизу далечінь… А назустріч – зморшкуваті лиця Кленів, що вросли в небесну тінь. Ріжуть серце арфами Еола… Загіпнотизовано… вітри… Гаснуть у неонових просторах Сірі журавлі та цей мотив… Дощ благально у вікно стукоче, Щоб впустили в дім. Він зовсім зблід… […]
Арина Дорих – А квіти теж живі А квіти теж живі, і теж страждають Від болю у розірваних тканинах. Але прозорий, мов потоки талі, Їх біль, на жаль, лишається незримим. Так само смерть… Її не розгадати… Як музики вітрів, чи водограю… У вічності померлі існувати По смерті ні на мить не припиняють… […]
Арина Дорих – Перевтілення Я – сьогодні ластівка. Хочу Крильми небо зміряти безкрає. Вперше перевтілюсь. Полечу. Сонце, наче серце, зігріває. Клен куйовдить вітами зеніт, Але рух обмежує коріння. Я вросту з польоту в цілий світ, Подолаю простір і тяжіння. Я сьогодні ластівка. Хочу Розв’язать мотузку, із якою До землі прив’язана… Лечу! Краю обшир. Бавлюсь […]
Арина Дорих – Іван Хреститель Саломея Іроду танець свій звабливо Яблуком спокуси піднесла в долонях. Пристрастю пекельною очі тліли хтиво. Обіцяв дістати цар їй сонця сонях. Не хотіла замків. Нащо їй коштовності. Зоряні ажури й так розтануть вранці. Голову пророка у замін гріховності Просто поросила принести на таці. І мечем кривавим […]
