Блог Тони Шумак » Вірші http://marina-dorih.ru Лишь тот способен чувствовать другого, кто остановит мысли о себе (Софья Бессонова) Mon, 24 Aug 2015 20:31:19 +0000 ru-RU hourly 1 http://wordpress.org/?v=4.3 Арина Дорих – Коли ти зі мною /2012/03/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8-%d1%82%d0%b8-%d0%b7%d1%96-%d0%bc%d0%bd%d0%be%d1%8e/ /2012/03/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8-%d1%82%d0%b8-%d0%b7%d1%96-%d0%bc%d0%bd%d0%be%d1%8e/#comments Fri, 09 Mar 2012 11:45:31 +0000 /?p=12654

Коли ти зі мною


3D, у техніці розчинення, 2 в 1


Вдалині мережкою туман,
Ро’си, мов причастя для природи…
Поруч, любий, будь, мов талісман,
Не підпустим смуток, перешкоди.

Коли ти зі мною, всюди рай,
Кровотоком – радість у судинах…
Пий мене, я – твій духмяний чай!
Тінь, відлуння… ще й ребра частина.

Це життя належить тільки нам…
Повен Всесвіт щастя, насолоди…
Самотужки зводим долі храм…
Руку дай… ми в небі пішоходи…

2.

Сонця ніжні пальці крізь ефір
Гладять квіт черешні, дня намисто.
Птах співає вранці мантру гір,
Ніби нетутешній…. голосисто.

Квапиться струмочок у похід,
Випростати тіло хоче, думку…
Вітер зве в таночок цілий світ,
Жде хмаринка біла поцілунку.

Пахне ліс весною, медом – гай,
Роси, мов причастя для природи…
Коли ти зі мною, всюди рай,
Повен Всесвіт щастя, насолоди.

3.

Сонця ніжні пальці
Гладять квіт черешні.
Птах співає вранці,
Ніби нетутешній.

Квапиться струмочок
Випростати тіло.
Вітер зве в таночок,
Жде хмаринка біла.

Пахне ліс весною,
Роси, мов причастя.
Коли ти зі мною –
Повен Всесвіт щастя.


9.03.2012

© Copyright Арина Дорих 2012


]]>
/2012/03/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8-%d1%82%d0%b8-%d0%b7%d1%96-%d0%bc%d0%bd%d0%be%d1%8e/feed/ 2
Арина Дорих – Не покинь, Месіє… /2012/03/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bd%d0%b5-%d0%bf%d0%be%d0%ba%d0%b8%d0%bd%d1%8c-%d0%bc%d0%b5%d1%81%d1%96%d1%94/ /2012/03/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bd%d0%b5-%d0%bf%d0%be%d0%ba%d0%b8%d0%bd%d1%8c-%d0%bc%d0%b5%d1%81%d1%96%d1%94/#comments Fri, 09 Mar 2012 11:41:16 +0000 /?p=12650

Не покинь, Месіє…


3D, у техніці розчинення, 2 в 1


Небо, ткане вітром, млою перехрещене…
Снами ліс лоскоче… дивне почуття….
Будь для мене світлом, серденько збезчещене
Просто серед ночі. Світ, як небуття.

Зорі чистять німби крилами прозорими,
В грудях болю згусток, вбито в душу цвях…
Я без Тебе, ніби між смертельно хворими,
Квітка без пелюсток… сліз Чумацький шлях…

Сивий місяць мріє через простір лагідний
Теж торкнутись Слова… Всесвіт постарів?
Не покинь, Месіє, Сине Божий праведний…
Ти – життя основа! Слався, Цар царів!

1.

Небо, ткане вітром,
Снами ліс лоскоче…
Будь для мене світлом
Просто серед ночі.

Зорі чистять німби,
В грудях болю згусток.
Я без Тебе, ніби
Квітка без пелюсток…

Сивий місяць мріє
Теж торкнутись Слова…
Не покинь, Месіє,
Ти – життя основа.

2.

Млою перехрещене
Дивне почуття….
Серденько збезчещене,
Світ, як небуття.

Крилами прозорими
Вбито в душу цвях…
Між смертельно хворими
Сліз Чумацький шлях…

Через простір лагідний
Всесвіт постарів?
Сине Божий праведний,
Слався, Цар царів.


9.03.2012

© Copyright Арина Дорих 2012


]]>
/2012/03/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bd%d0%b5-%d0%bf%d0%be%d0%ba%d0%b8%d0%bd%d1%8c-%d0%bc%d0%b5%d1%81%d1%96%d1%94/feed/ 3
Арина Дорих – Літній ранок /2012/02/27/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%bd%d1%96%d0%b9-%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%ba/ /2012/02/27/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%bd%d1%96%d0%b9-%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%ba/#comments Sun, 26 Feb 2012 20:18:24 +0000 /?p=12477

Літній ранок


3D, у техніці розчинення, 2 в 1


У пісні пташки вітру крик і сум,
Душі уламок, вкраплений у небо.
Стебло ромашки літа живить струм,
Гойдає ранок сьомий вимір степу.

Дрижить на віях червня аромат,
Росинок гомін в виструнчених травах.
Фарбую в мріях сонця циферблат,
Дня кожен промінь, мов гаряча кава.

Гортає річка обрію псалтир…
Губами спеку хочеться читати…
Дороги стрічка – в світ орієнтир…
Веде далеко… вздовж осик чубатих.

1.

У пісні пташки
Душі уламок,
Стебло ромашки
Гойдає ранок.

Дрижить на віях
Росинок гомін.
Фарбую в мріях
Дня кожен промінь.

Гортає річка
Губами спеку.
Дороги стрічка
Веде далеко…

2.

Вітру крик і сум
Вкраплений у небо.
Літа живить струм
Сьомий вимір степу.

Червня аромат
В виструнчених травах.
Сонця циферблат,
Мов гаряча кава.

Обрію псалтир
Хочеться читати…
В світ орієнтир
Вздовж осик чубатих.


26.02.2012

© Copyright Арина Дорих 2012


]]>
/2012/02/27/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%bd%d1%96%d0%b9-%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%ba/feed/ 2
Арина Дорих – Ніч /2012/02/27/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bd%d1%96%d1%87/ /2012/02/27/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bd%d1%96%d1%87/#comments Sun, 26 Feb 2012 20:13:20 +0000 /?p=12471

Ніч


3D, у техніці розчинення, 2 в 1


Приходиш тихо… Плоть ілюзорна…
Одежа чорна лякає лихом…
Єство – як вихор, душа потворна,
Мов смерті жорна… нестримно дика.

П’янка блуднице, говориш басом,
Живеш екстазом… Антична жрице,
Сон у зіницях… із млою разом…
Ти – поза часом… Ти – таємниця…

Несеш вітрила, пульсують зорі…
Вони прозорі… В тендітних жилах
Галактик сила… Світів… узори
В твоїй амфОрі… згортать крила…

1.

Приходиш тихо…
Одежа чорна…
Єство – як вихор,
Мов смерті жорна…

П’янка блуднице,
Живеш екстазом…
Сон у зіницях…
Ти – поза часом…

Несеш вітрила,
Вони прозорі…
Галактик сила…
В твоїй амфОрі…

2.

Плоть ілюзорна
Лякає лихом…
Душа потворна,
Нестримно дика.

Говориш басом,
Антична жрице…
Із млою разом…
Ти – таємниця…

Пульсують зорі
В тендітних жилах…
Світів… узори
Згортать крила…


26.02.2012

© Copyright Арина Дорих 2012


]]>
/2012/02/27/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%d0%bd%d1%96%d1%87/feed/ 4
Арина Дорих – Ніч в Карпатах /2011/11/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bd%d1%96%d1%87-%d0%b2-%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%bf%d0%b0%d1%82%d0%b0%d1%85/ /2011/11/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bd%d1%96%d1%87-%d0%b2-%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%bf%d0%b0%d1%82%d0%b0%d1%85/#comments Wed, 09 Nov 2011 15:14:02 +0000 /?p=10980

Ніч в Карпатах


Небо підпирають сосни в лісі,
Білих крилець хочеться мелісі,
Суєти, печалі тут немає,
Від краси аж серце завмирає.
Тішать зір садиби старовинні,
Люди щирі, добрі та гостинні.
А як ніч приходить у Карпати,
Срібний місяць можна осідлати.

Серед гір душа, як птаха, вільна,
Лине вітру музика повільна,
Тут справляють мрії новосілля
І дощі просочені чар-зіллям.
Відбивають час чуттів куранти,
На траві роса, мов діаманти.
А як ніч приходить у Карпати,
Починають зорі оживати.

Тягнуться стежини ввись, до Бога,
У тумані губиться тривога,
Ніби вежі, древні сірі скелі
І довкіль природи акварелі,
На озерах килими з латаття,
Навіть тіні зіткані з багаття.
А як ніч приходить у Карпати,
Сіє тиша млу та аромати.


9.11.2011

© Copyright Арина Дорих 2011


]]>
/2011/11/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bd%d1%96%d1%87-%d0%b2-%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%bf%d0%b0%d1%82%d0%b0%d1%85/feed/ 8
Арина Дорих – Не зречусь від тебе я ніколи /2011/11/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5-%d0%b7%d1%80%d0%b5%d1%87%d1%83%d1%81%d1%8c-%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d1%82%d0%b5%d0%b1%d0%b5-%d1%8f-%d0%bd%d1%96%d0%ba/ /2011/11/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5-%d0%b7%d1%80%d0%b5%d1%87%d1%83%d1%81%d1%8c-%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d1%82%d0%b5%d0%b1%d0%b5-%d1%8f-%d0%bd%d1%96%d0%ba/#comments Wed, 09 Nov 2011 15:09:17 +0000 /?p=10975

Не зречусь від тебе я ніколи


У душі – нащадкам заповіт
Берегти святі скрижалі волі,
Ти для мене – наче цілий світ,
Не зречусь від тебе я ніколи.

Україно, гордість і краса!
Чорне море, срібний шпиль Говерли,
Предків дух і кров таїть сльоза,
Крізь віки блищать коштовні перли.

Рідний край – колиска і сім’я,
А іще – початок ліній долі,
Із зірок викладую ім’я,
Не зречусь від тебе я ніколи.

Україно, гордість і краса!
Чорне море, срібний шпиль Говерли,
Предків дух і кров таїть сльоза,
Крізь віки блищать коштовні перли.

Мчу додому стрімко, мов потік,
В чужині, як стебла, крила кволі,
Не любить свою державу – гріх,
Не зречусь від тебе я ніколи.

Україно, гордість і краса!
Чорне море, срібний шпиль Говерли,
Предків дух і кров таїть сльоза,
Крізь віки блищать коштовні перли.


9.11.2011

© Copyright Арина Дорих 2011


]]>
/2011/11/09/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bd%d0%b5-%d0%b7%d1%80%d0%b5%d1%87%d1%83%d1%81%d1%8c-%d0%b2%d1%96%d0%b4-%d1%82%d0%b5%d0%b1%d0%b5-%d1%8f-%d0%bd%d1%96%d0%ba/feed/ 6
Арина Дорих – Молитва за Україну /2011/07/08/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bc%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b2%d0%b0-%d0%b7%d0%b0-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%83/ /2011/07/08/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bc%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b2%d0%b0-%d0%b7%d0%b0-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%83/#comments Fri, 08 Jul 2011 15:51:37 +0000 /?p=9037

Молитва за Україну


Срібна роса коронує ранок,
Сонце цілує доріг серпанок,
Вітер вростає в степи безкраї,
Боже, тебе ми усі благаєм:

Дай Україні щастя-долі,
Радості, статку всім доволі,
Щоб зберегли ми квітку волі,
Допоможи, Господи, нам.
В злагоді щоб та у мирі жили,
Правді одній святій служили,
Мов колоски набрались сили,
Щоб заповіт Твій став буттям.

Хвилі розгойдує Чорне море,
Небо торкається скель… прозоре…
В грудях струмує кров водограєм,
Боже, тебе ми усі благаєм:

Дай Україні щастя-долі,
Радості, статку всім доволі,
Щоб зберегли ми квітку волі,
Допоможи, Господи, нам.
В злагоді щоб та у мирі жили,
Правді одній святій служили,
Мов колоски набрались сили,
Щоб заповіт Твій став буттям.

Попіл туманів гортають гори,
Місяць тримають в долонях, зорі,
Пісня лунає над рідним краєм,
Боже, тебе ми усі благаєм:

Дай Україні щастя-долі,
Радості, статку всім доволі,
Щоб зберегли ми квітку волі,
Допоможи, Господи, нам.
В злагоді щоб та у мирі жили,
Правді одній святій служили,
Мов колоски набрались сили,
Щоб заповіт Твій став буттям.


8.07.2011

© Copyright Арина Дорих 2011


]]>
/2011/07/08/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bc%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%82%d0%b2%d0%b0-%d0%b7%d0%b0-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%83/feed/ 10
Арина Дорих – Мелодія пшеничного стебла /2011/07/08/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bc%d0%b5%d0%bb%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%8f-%d0%bf%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%b1%d0%bb/ /2011/07/08/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bc%d0%b5%d0%bb%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%8f-%d0%bf%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%b1%d0%bb/#comments Fri, 08 Jul 2011 15:44:17 +0000 /?p=9030

Мелодія пшеничного стебла


Мелодія пшеничного стебла
Несеться консонансом десь далеко
І кожен колосок вдихає спеку
Через мiжряддя власного тепла.

Здається, завмирає дивосвіт,
Дощам зернини підстваляють щоки,
Земля дає енергію та соки,
Проміння сонця – пише заповіт.

Первинні звуки вітру із ребра,
Куйовдять русі коси мимоволі,
А обрій грає на шарманці поля
Мелодію пшеничного стебла.


8.07.2011

© Copyright Арина Дорих 2011


]]>
/2011/07/08/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bc%d0%b5%d0%bb%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%8f-%d0%bf%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%b1%d0%bb/feed/ 2
Арина Дорих – Спека. Роздуми /2011/06/24/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d1%81%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%b0-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b4%d1%83%d0%bc%d0%b8/ /2011/06/24/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d1%81%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%b0-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b4%d1%83%d0%bc%d0%b8/#comments Fri, 24 Jun 2011 09:15:36 +0000 /?p=8891

Спека. Роздуми

(можна читати як один, або як два окремі вірші)


Розносить вітер спеку, мов оратор.______Невже змістився в інший бік екватор?

Будівлі схожі на безмовні скелі.__________Самотньо в сквері, наче у пустелі.

Життєва епопея.  Сонце – автор,________Фонтан, як одинокий гладіатор,

Червоним фарбам тісно на пастелі.______Думки якісь шорсткі і… невеселі…

 

Знов Геґеля цитує підсвідомість._________Попереду дорога… невідомість…

На жаль, суспільство, мов піщаний замок,__В долонях неба різний кожен ранок…

Міняє форму… Дише гарячковість…_______Жара – закономірність? Випадковість?

Напевно… зомбування забаганок… _______Сховатися б у тінь, мов за фіранок.

 

Як цукор, перепалено повітря…__________У ясена… суцільний опік…віття…

Зашкалює термометр… Кубик льоду?_____Судини вулиць терпнуть… спазм

_____________________________________зісподу…

Пить валер’янки? Краплю чи півлітра?_____Бо зводить нерви лихоманка літа

Шукають очі спраглі прохолоду…_________Зануритись пора в холодну воду.


24.06.2011

© Copyright Арина Дорих 2011


]]>
/2011/06/24/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d1%81%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%b0-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b4%d1%83%d0%bc%d0%b8/feed/ 2
Арина Дорих – Літо /2011/06/24/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%be/ /2011/06/24/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%be/#comments Fri, 24 Jun 2011 09:12:43 +0000 /?p=8888

Літо


Пече долоні жар… окріп небесний,

Червона шкіра вишні… Час засмаги…

Штормить на Сонці. Може хід там хресний?

 

На саксофоні літа гімн… розваги…

Гра аж тринадцять тижнів… довжелезних…

Трьох незнайомців. Скласти б мапу спраги…

 

Відкрита срібна клітка блискавиці.

Жде простір птаха, вітра очі сизі.

У вазі в’яне квітка без водиці.

Спить Андромаха… аж до жовтня…в книзі…

 

Шикує море хвилі неритмічно,

Трава серед піску, мов орігамі.

Нечасто пише дощ каліграфічно

Свої листи у мене на панамі.

 

ЯС:

 

Пече долоні

Червона шкіра вишні

Штормить на Сонці.

 

На саксофоні

Гра аж тринадцять тижнів

Трьох незнайомців.

 

Відкрита срібна клітка,

Жде простір птаха.

У вазі в’яне квітка,

Спить Андромаха.


24.06.2011

© Copyright Арина Дорих 2011




]]>
/2011/06/24/%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%85-%e2%80%93-%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%be/feed/ 4